Салати
Закуски
Перші страви
Основи для супів
Юшки
Борщ
Супи
Крем-супи
Солодкі супи
Додатки до супів
Другі страви
Макаронні вироби
Страви з яєць
М'ясні страви
Страви з риби
Страви з грибів
Страви з круп
Страви з картоплі
Страви з овочів
Бобові
Млинці/Налисники
Галушки
Вареники
Пісні страви
Пісні супи
Пісні другі страви
Пісні солодощі
Соуси
Молочні страви
Сири
Випічка
Піца
Паляниці/Хліб
Випічка з листкового тіста
Формування тіста
Пляцки
Фруктові
Бісквіт
Ягідні
Сирники
Макові/Горіхові
Медівники
Шоколадні
Торти
Желейні
Креми/Помадки
Креми
Помадки
Тістечка
Кекси
Капкейки
Консервація фруктів ягід
Оцет/Олія
Замінники цукру
Сушені
Квашені
Делікатеси
Приправи фруктові
Мариновані
Напівфабрикати
Сироп
Зацукровані
Варення
Джем
Повидло
Желе
Цукати
Консервація овочів грибів
Зелень
Баклажани
Напої
Українська кухня
Галицька кухня
Салати/Закуски/
Підливи/Соуси
Зупа/Борщ/Юшка
Злакові/Овочеві
Страви з м'яса
Солодощі
Закарпатська кухня
Старовинні страви
Козацькі страви
Традиційні українські страви
Страви на Святвечір
Традиційні
Різдвяні десерти
Великодні страви
Історична кухня
Польська кухня
Італійська кухня
Продукти середньовіччя
Французька кухня
Англійська кухня
Рослини
Технологія приготування
Консервація
Пряні рослини
Приправи
Продукти
  • З книги В. Манько та О. Вербенець "Обряди і страви Святого Вечора":

    ПРИГОТУВАННЯ:

    1. Отож, не пізніше ніж за тиждень до Святого вечора виймали з діжки капусту, легенько відтискали її, якщо була б надто кисла — прополіскували, клали до горщика (нам доведеться взяти баняк з грубим дном), заливали водою, щоб тільки накрити її і тушкували годину.

    2. Тим часом гриби вже стояли кілька годин у воді. Капусту виймали. Води вже, звичайно, залишилось мало. Якби було її забагато, то зайву зливали. Чисті капелюшки грибів різали смужками, як локшину, додавали до капусти, доливаючи ще й воду, в котрій вони були намочені. Туди ж вкидали багато цибулі (не менше ніж три штуки), жменю сушених сливок, трохи присолювали, вливали пів склянки олії, а ще присмачували ложкою насіння кмину. Капусту ставили до печі не на сам жар (ми поставимо на маленький вогонь під розсікачем полум'я). Там вона помалу тушкувалась, мліла кілька годин.

    Смаки, присутні у різних продуктах, переходили один у другий, створюючи до-вершений шедевр народної кулінарії. Колір змінювався також. Спочатку було видно кожний колір окремо: білий — капусти, брунатний — грибів, майже чорний — сливок.

    3. Як минула година, капусту вимішували з сіллю до смаку, 2-3 ложками меду і перцем. Після додавання темного золота меду та сірости меленого перцю капуста втрачала ці контрасти, злагіднювалась. З-під накривки раз у раз доносилися тонкі струмені ароматів, дражнячи усіх присутніх в радіусі кільканадцяти метрів. Колись капуста «сиділа» собі у печі, аж та поволі вистигала. Тепер ми тушкуватимемо її не менше двох годин на слабкому вогні. Тушкувати капусту можна також і в не надто гарячій братрурі (духовці), 150-160 градусів.

    Прохололу капусту виносили колись до комори, ми ж можемо поставити на балкон, щоб, стоячи у холодильнику, менше піддавала нас спокусі куштування.

    На другий день капусту слід розігріти і ще раз потушкувати. Через годину повернути на її стратегічне місце. Перед Святим вечором капусту занести до хати, щоб вона трохи «відійшла», а потім розігріти її на маленькому вогні.

    Смачного:)

  • ІСТОРІЯ СТРАВИ

    З книги В. Манько та О. Вербенець "Обряди і страви Святого Вечора":

    Страви з квашеної капусти колись були надзвичайно популярними. Звісно, небагато знайдеться таких продуктів, в котрих було б стільки вітаміну С, тому, власне, квашена капуста була завжди тим надійним джерелом здоров'я, з якого черпали цілий осінньо-зимовий період. І на Святий вечір господині намагалися зробити якомога більше страв з цієї правдивої скарбниці. А якою вже була смачною капуста з грибами! В народі вважали її цілою лагоминою, і це не було аж ніяк перебільшенням. Справді важко назвати ще один такий наїдок, в котрому усі смаки були б так гармонійно поєднані. Це була та капуста, про яку говорили: «капуста, що сама пливе в уста». її принада полягала в тому, що розпочинали це диво готувати ще задовго перед Вечерею, бо вона мала вистоятись! Це і був її секрет. Крім того, на різдвяній капусті не можна було економити, «жалувати чогось», як мовили. Окрім обов'язкових капусти та грибів, до неї додавали і сушених сливок, і меду, і багато меленого перцю. Якщо квашена капуста, то не ця згори, лиш зсередини, свіжісінька, якщо гриби — то самі лиш капелюшки, якщо меду - то найкращого, гречаного.

     

    Джерело: Вербенець Ольга, Манько Віра. Обряди і страви Святого Вечора: вид. 2-ге, випр. і доп. - Львів: Свічадо, 2008. - 200 с.

    Капуста з грибами - рецепт. Покрокове приготування з фото. Страви Святого Вечора. Пісні страви. Пісні страви до посту.