Салати
Закуски
Перші страви
Основи для супів
Юшки
Борщ
Супи
Крем-супи
Солодкі супи
Додатки до супів
Другі страви
Макаронні вироби
Страви з яєць
М'ясні страви
Страви з риби
Страви з грибів
Страви з круп
Страви з картоплі
Страви з овочів
Бобові
Млинці/Налисники
Галушки
Вареники
Пісні страви
Пісні супи
Пісні другі страви
Пісні солодощі
Соуси
Молочні страви
Сири
Випічка
Піца
Паляниці/Хліб
Випічка з листкового тіста
Формування тіста
Пляцки
Фруктові
Бісквіт
Ягідні
Сирники
Макові/Горіхові
Медівники
Шоколадні
Торти
Желейні
Креми/Помадки
Креми
Помадки
Тістечка
Кекси
Капкейки
Консервація фруктів ягід
Оцет/Олія
Замінники цукру
Сушені
Квашені
Делікатеси
Приправи фруктові
Мариновані
Напівфабрикати
Сироп
Зацукровані
Варення
Джем
Повидло
Желе
Цукати
Консервація овочів грибів
Зелень
Баклажани
Напої
Українська кухня
Галицька кухня
Салати/Закуски/
Підливи/Соуси
Зупа/Борщ/Юшка
Злакові/Овочеві
Страви з м'яса
Солодощі
Закарпатська кухня
Старовинні страви
Козацькі страви
Традиційні українські страви
Страви на Святвечір
Традиційні
Різдвяні десерти
Великодні страви
Історична кухня
Польська кухня
Італійська кухня
Продукти середньовіччя
Французька кухня
Англійська кухня
Рослини
Технологія приготування
Консервація
Пряні рослини
Приправи
Продукти
Узвар із сушених фруктів
Узвар

Приготування:

При використанні рецепту посилатись на дану статтю!

Традиційні страви на Святий Вечір - рецепти галицької кухні

Колись узвар варили із самих лише яблук чи грушок або з різних сушених фруктів, беручи всього по кілька жмень. Мили їх у воді. Тоді викладали у відповідний посуд (горщик). Заливали чистою водою і ставили горщик з сушиною (так називали суміш різних сухофруктів) на цілу ніч у піч. Зранку виймали горщик з узваром, додавали до смаку меду і виносили на холод. Настояний узвар подавали до Вечері. Звісно, що не лише у місті, але й на селі уже немає варистої печі, де можна було за цим давнім чудовим способом приготувати узвар. Тому сьогодні його треба трохи відповідно осучаснити.

  • 1. Завчасно до Вечері. Сушені: яблука 150г; груші 150г; сливи 100г; абрикоси 50г; за бажанням родзинки, інжир (фіґ) кожного по 50-30 г; помити, залити 5 л. води, залишити відмочувати 2-3 години.

    2. Розмочені фрукти на малому вогні довести до кипіння, тоді вогонь зменшимо до мінімуму, бо фрукти під час кипіння дуже набухають. При тихому кипінні, щоб лишень ледь булькало, проваримо, прикривши покришкою, з пів години. 

    3. Зварений узвар щільно накрити, та залишити охолоджуватись. Коли узвар вже не буде дуже гарячим, додамо до смаку меду. При бажанні мед можна замінити цукром, додавши його під час кипіння узвару. А можна узвар взагалі не підсолоджувати, особливо, коли фрукти самі по собі солодкі.

    4. Такий напій дуже добре втамовує спрагу, зокрема після солодкої куті чи печива. Напій подається як одна з 12 страв на Святу Вечерю.

     

    Смачного:)

  • ІСТОРІЯ СТРАВИ

    З книги В. Манько та О. Вербенець "Обряди і страви Святого Вечора":

    Свята вечеря у житті української родини, про що вже було сказано, наповнена величезним символічним змістом. У цьому символічному наповненні Святого вечора важливою темою є принесені ня дарів зі своєї землі маленькому Ісусові, як їх приносили древні волхви. Уявлення про цю глибоку і філософську місію відбились у численних колядках та вертепах, так люблених в народі.

    ...Бігли, поспішали, забули прасунки (турботи — ред.)

    Бігли через Коломию та й несли дарунки.

    Бігли, поспішали, добрі приятелі,

    Аж добігли до стаєнки вбогої оселі.

    Тамки повклякали для Божої чести

    І складали тій Дитині,

    Що хто міг принести...

    У народній свідомості ці дари - не золото і срібло, а плоди своїх рук і землі, («все, що землиця вродить»), мали бути принесеш від чистого серця, щоб отримати благословення для цієї землі й цілого народу.

    Дивно було б, якби Вечеря могла обійтись без яблук, грушок та інших фруктів. А ці фрукти мали бути передовсім сушеними, хоч на цю пору ще було вдосталь свіжих. Чому ж це так?

    Узвар із сухих яблук та груш — напевно, найдавніший з усіх відомих напій, який обов'язково мав бути на свят-вечірньому столі. До нього пізніше почали вживати і сушені сливи, і вишні, а ще пізніше — абрикоси, але не вони були обов'язковими компонентами цього майже ритуального узвару. Для старовинного напою насамперед мусили бути сухі яблука та грушки. Очевидно, що ця традиція своїми коренями сягає таких віддалених часів, коли ці фрукти здобувались виключно збиральництвом, тобто це були лісові дички.  Ще й дотепер вони цінуються в узварі найбільше, бо коли комусь у лісі трапляються ці фруктові деревця, то їх не минають, збираючи дички саме для узвару на Святий вечір.

    Ці дари природи не могли споживатися свіжими з огляду на свій надто кислий та терпкуватий смак, котрий, однак, м'якшав при сушінні. А крім того, як усі хліборобські племена, наші предки вшановували передовсім сонце. Сонце під час достигання, а потім сушіння фруктів насичувало їх своєю енергією. Тому узвар був наповнений за уявленнями давніх українців сонцем, його чудодійною силою, а додавання до нього меду збільшувало цю силу, бо і мед був продуктом, пов'язаним із величним золотим світилом.

    З прийняттям християнства українці не лише не відмовилися від цього напою, а навпаки — не уявляли собі без узвару своєї найважливішої Вечері. Цей дар самої природи та сонця, поза сумнівом, був гідним, щоб стояти на свят-вечірньому столі як один із дарів для Святого Дитяти.

     

    Джерело: Вербенець Ольга, Манько Віра. Обряди і страви Святого Вечора: вид. 2-ге, випр. і доп. - Львів: Свічадо, 2008. - 200 с.

     

    Узвар із сушених фруктів - фото рецепт.  Покрокове приготування. Страви Святого Вечора. Історія страви.